ХВИЛИНА МОВЧАННЯ

Багато трагедій пережив український народ, але страшнішого лиха, як Голодомор 1932-1933 років, історія України не знає. Голодомор – одна з найстрашніших катастроф історії людства. За своїм вражаючим масштабом Голодомор можна порівняти тільки з втратами нашого народу під час Другої світової війни.

24 листопада, напередодні Дня вшанування пам'яті голодомору 1932-33 років, у Нивецькому НВК відбулася лінійка-реквієм. У зворушливій атмосфері щирих дитячих емоцій пройшла ця лінійка. Учні з жахом та співчуттям слухали реальні трагічні історії з життя українського народу. Клюйко Павлина Тихонівна розповіла про передумови та причини виникнення голодомору, про те, як з давніх часів люди очищувались вогнем. Запалювали свічку і мовчки клялися, що пам’ятають, що не забудуть. І тягар із душі спадав. Учні запалили свічки, щоб їх побачили ті, хто став зорями.

З метою донесення до широкої аудиторії, перед усім учнівської молоді, об’єктивної інформації про трагічні події української історії було організовано Ютовець Тетяною Петрівною виховний захід «Хліб у долі моїй, хліб у долі моєї країни», та переглянуто фільм Олеся Янчука «Голод - 33».Також у школі створено виставку літератури «Страхіття минулих часів», а класними керівниками на виховних годинах проведено з учнями тематичні бесіди.

Життя людське — найсокровенніший дар Божий, і кожне — дорожче над усі цін­ності земні й небесні, і кожне має зберегтися в пам'яті поколінь і нинішніх, і грядущих, бо ми люди. Ніколи не пізно... Покаятися і стати на шлях істини і любові, бо голоси мучеників із 32-го-33-го, що померли насильницькою жахливою смертю, волають до на­ших сердець і розуму, щоб сказати пекуче слово правди. Тому в цей день ми і згадуємо цю трагічну сторінку історії українсь­кого народу та даємо обіцянку пе­редати знане прийдешнім, щоб світла пам'ять спокутувала неспра­ведливе замовчування минулого.

Пам'ять про Голодомор має бути вічною, як реквієм, як пересторога всім сущим на Землі.